Згідно з документом, тут можуть бути вшановані глави української держави різних історичних періодів:
- князі Русі та гетьмани Запорозького Війська;
- президенти Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (крім усунутих у порядку імпічменту);
- головнокомандувачі армії УНР, Галицької армії, “Карпатської Січі”, Української повстанської армії та Збройних Сил України періоду війни за незалежність.
Також у пантеоні можуть увічнювати пам’ять діячів науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, пов’язаних з Україною.
Закон забороняє вшанування осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки чи миру а також тих, на кого поширюється дія законодавства про декомунізацію та заборону російської імперської символіки.
Перепоховання дозволятимуть лише у визначених законом випадках:
- якщо наявній могилі загрожує знищення;
- якщо виявлено незахоронені останки;
- якщо поховання розташоване за кордоном;
- якщо йдеться про людину, яка померла після набрання законом чинності.
Загальне правило передбачає, що з дня смерті має минути щонайменше 20 років, хоча в окремих випадках цей строк може бути скорочений.
Кожне рішення про вшанування конкретної особи ухвалюватиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом, до складу якого увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам’яті та громадських організацій. Для перепоховання також необхідною буде згода родичів.
Закон визначає, що церемонії вшанування проходитимуть із військовими почестями за участю президента України, керівництва Верховної Ради та уряду, а відвідування пантеону стане частиною державного протоколу. За наругу над меморіалом передбачено юридичну відповідальність.
