Збройні Сили України вперше успішно перехопили російську “гіперзвукову” ракету Х-47 “Кинжал” близько 02:40 4 травня у небі над Києвом.
Про атаку Києва у цю ніч офіційно повідомила Київська міська військова адміністрація, зазначивши, що в атаці, окрім дронів-камікадзе Shahed були й ракети – “ймовірно балістичного типу”. Водночас Defense Express із власних джерел отримав фото уламків ракети.
З огляду на фото, уламки без бойової частини впали на стадіоні у межах столиці. На одному з фото – носовий обтічник, який максимально схожий з тим, який використовується саме у ракеті Х-47 “Кинжал” зі складною формою різких переходів діаметра.
Альтернатива у вигляді Х-22 має іншу носову частину, з овальними переходами. Також зафіксований на фото обтічник збитої ракети відрізняється й від балістичної ракети ОТРК “Искандер”, який “товстіший”.
На уламку видно, що він отримав ураження з пробиттям, що дозволяє оцінити товщину матеріалу, який необхідний для того, щоб витримати високу температуру під час розгону до гіперзвукової швидкості. А також вказує на те, що перехоплення було доволі ефективним зі знищенням бойової частини ще у повітрі.
З цим й пов’язаний потужний вибух, який чули кияни уночі 4 травня.
Відносно ж повідомлення, що було знищено балістичну ціль, то справа в тому, що “Кинжал” є гіперзвуковим лише у фантазіях рашистів. Бо хоча він й розганяється до гіперзвукових швидкостей за рахунок прискорювача, але не може підтримувати таку швидкість постійно. Вже на термінальній ділянці, тобто під час атаки, він заходить на ціль за балістичною траєкторією та має хоча й високу, але далеко не гіперзвукову швидкість.
А Україна вже офіційно отримала засоби, які можуть боротися з балістичними цілями – Patriot, й вочевидь, успішно їх використала. Й у випадку, якщо інформація отримана від Defense Express буде знайде офіційне підтвердження, то саме 4 квітня буде днем, коли черговий міф рашистів, щодо “аналоговнєтів” буде зруйновано.
При цьому на розробку такої “гіперзвукової” зброї, як “Кинжал” та “Циркон” рашисти влили астрономічні кошти й заявляли, що він може подолати не тільки наявні засоби протиракетної оборони, але й перспективні. Водночас у реальності він перехоплюється розробленим у 90-х роках Patriot PAC-3.
