Пандемія COVID-19, можливе повномасштабне вторгнення Росії, енергетична криза, необхідність серйозних реформ, політичні розбірки та невизначені стосунки з союзниками – ось ключові фактори, які визначатимуть становище України у 2022 році.
Пандемія COVID-19: спад чи загострення?
Прогнози вчених щодо поведінки вірусу COVID-19 у 2022 році коливаються між двома полюсами. Оптимістичний варіант – нових серйозних мутацій більше не виникатиме, вакцини залишатимуться ефективними, стануть доступними ефективні ліки від ковіду, а сама пандемія завдяки вакцинації поступово зменшиться до окремих незначних спалахів та стане більш подібною до сезонної захворюваності на грип. Песимістичний варіант – вірус мутуватиме, вакцини втрачатимуть ефективність і повернення до звичного життя затягнеться на невизначений термін.
Крім безпосереднього впливу на здоров’я людей, сценарій перебігу пандемії матиме суттєвий вплив на стан економіки, темпи зростання ВВП та рівня безробіття.
Як показує досвід попередньої хвилі COVID-19, якщо не буде суттєво більшого навантаження на лікарні, ліжок та кисню повинно вистачити для пацієнтів під час наступної хвилі. Також в Україні вакциновано двома дозами понад 14 млн осіб, а вакцина постійно є в наявності. З іншого боку нову хвилю захворюваності спричинить штам «Омікрон», який набагато заразніший. До цього може додатися зменшення темпів вакцинації через вперту позицію антивакцинаторів, нехтування масковим режимом та зберігання дистанції, масові святкування. Тому питання, якою буде ситуація із COVID-19, досі відкрите і має декілька варіантів розвитку, які багато в чому залежать від поведінки самих українців.
Попередні два роки стали серйозним випробуванням на міцність для значної частини українського бізнесу, особливо сфери послуг та продажу нехарчових товарів. Найважчим випробуванням для неї стали власне локдауни, які спричинила різке падіння доходів підприємців та скорочення робочих місць. Але починаючи з другої половини 2021 року завдяки зняттю низки обмежень для закладів із вакцинованим персоналом та власне щеплених відвідувачів дозволило мінімізувати грошові втрати.
Тому можна прогнозувати, що якщо не справдиться песимістичний сценарій із поширенням COVID-19, ситуація із постраждалими від нього галузями економіки потроху стабілізується і навіть можливе зростання. Адже заклади не закриватимуть, а потік відвідувачів потрохи збільшуватиметься паралельно із зростанням кількості щеплених громадян.
Чи варто чекати прямої атаки Кремля?
Однією з головних тем останнього кварталу 2021 року стало суттєве нарощування російських військ на кордоні з Україною та можливе повномасштабне вторгнення окупаційних військ на територію нашої держави. Західні партнери та ЗМІ активно поширюють інформацію про високу ймовірність такого сценарію.
Ситуація небезпечно невизначена. Переговори Заходу з Кремлем проводять переважно без участі України. А Москва висуває нереальні вимоги. Тож досі залишається незрозумілим, що насправді планує Путін: чи це лише чергова гра м’язами і шантаж з метою швидкого запуску «Північного потоку-2» та отримання додаткових поступок від Заходу, а чи реальна підготовка до бойових дій.
Звичайно, варіант військового наступу для України найгірший, адже означатиме чисельні людські втрати, падіння економіки та серйозну загрозу незалежності. У статті німецького видання Bild більша частина території нашої держави перебуває під безпосередньою загрозою. Датою потенційного нападу чимало ЗМІ називають кінець лютого 2022 року.
Однак багато експертів заспокоюють, що вторгнення не відбудеться, адже у Кремля немає достатніх ресурсів і сприятливих передумов для втілення цього варіанту. Тим більше, що значна частина боєздатних військ, які мають досвід операцій вторгнення, зараз відтягнута для каральних акцій проти населення Казахстану. Також подібне нарощування військ відбувається вже не вперше та застосовується як метод залякування і тиску на Захід для ухвалення вигідних РФ рішень. Наші союзники відкрито висловлюють підтримку Україні, надають хоч і невелику, але реальну військову допомогу та підготували пакети серйозних санкцій проти агресора.
Газова атака на економіку та інші неприємності
Економіка України у 2022 році не продемонструє суттєвого зростання. На фоні рекордних показників світової інфляції, ймовірного падіння цін на сировину та штучної енергетичної кризи особливо сприятливих факторів не передбачається.
Серйозним ударом по економіці стало стрімке рекордне подорожчання енергоносіїв, зокрема газу. Якщо для населення уряд зафіксував порівняно низьку ціну шляхом компенсації різниці в ціні, то підприємці ще у грудні 2021 року платили від 38 грн за куб. А у січні 2022 вартість куба вже зросла до 53-70 грн без вартості доставки. Така висока вартість газу вже привела до підвищення цін та загрожує повним або частковим закриттям низки підприємств, особливо харчової галузі. Крім того, компенсація вартості газу для населення створює додаткове навантаження на бюджет.
Висока інфляція спостерігалася у 2021 році у всьому світі і її темпи залишаться високими і в 2022 році. Тож суттєве зростання цін неминуче і в Україні. Через рекордні ціни на газ на європейському ринку прогнозують зростання вартості комунальних послуг для населення. Також через ту ж ціну на газ подорожчає хліб, кондитерські вироби, тепличні овочі та інші газозалежні товари і послуги.
Позитивом на сьогодні залишається зняття карантинних обмежень для вакцинованих, що дозволить уникнути різкого падіння доходів підприємців, як під час попередніх локдаунів.
Суттєвих іноземних інвестицій у 2022 році не варто очікувати. Одна з причин – невизначеність на східному кордоні, адже вкладати ресурси в країну, де може вибухнути повномасштабна війна, дуже ризиковано.
Ще одна причина – непослідовна політика та корупція. У минулому році канадська компанія TIU демонтувала свою сонячну електростанцію в Нікополі через конфлікт з олігархами та неможливість довести свою правоту в суді. А нещодавно заблоковано рахунки найбільшого виробника сталевого прокату в Україні – АрселорМіттал Кривий Ріг. В такій ситуації потенційні інвестори, особливо західні, будуть дуже насторожено ставитися до можливості вкладати в українську економіку.
Ще один несприятливий фактор – експерти прогнозують зниження цін на світових сировинних ринках. Відповідно для нашої економіки, яка орієнтована на експорт сировини це означатиме зменшення валютної виручки.
Дружба за валюту та реформи
Неприємний для України залишатиметься той факт, що на міжнародній арені головний акцент щодо російської агресії суттєво зміщується у сторону протидії потенційному захопленню ще частини української території замість вимог повернути загарбані Крим та Донбас. Фактично Путін погрозами нової атаки зміг усунути з порядку денного питання відновлення кордонів України 2013 року.
2022 рік може стати особливо критичним для української влади та дипломатії, яким важливо змусити партнерів зважати в першу чергу на інтереси України. Якщо не буде повномасштабного наступу військ окупанта, міжнародна підтримка скоріш за все залишатиметься десь на рівні 2021 року за умови активної дипломатичної роботи. У гіршому випадку – наступі – під великим питанням, чи готовий Захід пожертвувати частиною своїх прибутків задля відстоювання демократичних цінностей та реальної боротьби з газовим шантажистом – Кремлем. Хоча як ЄС, так і США декларують наявність «пекельних» пакетів санкції у разі серйозного нападу, досі невідомо, чи достатньо цього пакету для стримування РФ та чи дійсно його негайно впровадять.
Існують ще два фактори потенційного погіршення стосунків із західними партнерами – невиконання обіцяних реформ, зокрема зрив призначення голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, на чому особливо акцентують США, та справа про державну зраду проти Петра Порошенка, яку на Заході можуть сприйняти як політичне переслідування. Однак ці проблеми цілком під контролем української влади, і їх можна розв’язати.
Make America Ukraine Great Again
Перефразоване гасло Дональда Трампа може стати гаслом України на 2022 рік – рік невизначеностей, загроз та можливостей. Це єдиний шлях для нашої держави, якщо ми хочемо повернути загарбані території та здобути європейський рівень життя.
Тисячу років тому Київська Русь була однією з наймогутніших держав Європи. Але міжусобиці та зовнішні вороги її зруйнували. Сьогодні варто пам’ятати, що наші предки змогли збудувати сильну державу. І не забувати, чому вони її втратили.
Добре це, чи зле, але у сучасному глобалізованому світі значна частина процесів та їхніх наслідків не залежить тільки від бажання та зусиль України. Не в наших силах зупинити пандемію чи перемкнути мозок Путіна на мирний режим, але тільки від активної позиції та ефективної роботи кожного українця залежить головна риса сильної сучасної держави – економічна потужність. Тільки багата, технологічно та промислово розвинена Україна зможе стати серйозним геополітичним гравцем, а не розмінною монетою для інших країн.
Ніхто точно не знає, що чекає на нас у 2022 році. Тому за давньою мудрістю потрібно надіятися на краще, але готуватися до гіршого. І кожного дня робити все можливе для побудови правової держави, громадянського суспільства, потужних підприємств та розвитку малого бізнесу.
