Нещодавно, а саме 9 серпня, на окупованому росією півострові Крим пролунала серія вибухів в районі військового аеродрому у Новофедорівці. У соцмережах з’явилась маса відео, на яких видно клуби диму, а користувачі повідомили про понад десять вибухів. Це було влучання в аеродром «Саки», де, за інформацією Генштабу ЗСУ, розташовувалось чимало російських літаків та гелікоптерів. Ясна річ, російська сторона заявила про «детонацію боєприпасів» і що це не справа рук ЗСУ, але весь світ знає правду.
Майже паралельно із цим Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні заявив, що війна має закінчитись звільненням Кримського півострова.
“Сьогодні багато уваги до тематики Криму. І це правильно, бо Крим – український, і ми ніколи від нього не відмовимося. Ми не забудемо, що саме з окупації Криму почалися російська війна проти України.
Росія перетворила наш півострів, який завжди був і буде одним із найкращих місць у Європі, на одне з найбільш небезпечних місць у Європі. Росія принесла у Крим масштабні репресії, екологічні проблеми, економічну безвихідь і війну. Війна розпочалась анексією Криму і закінчиться його звільненням”, – заявив президент.
Капітан першого рангу запасу, ексзаступник начальника штабу ВМС та експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко розповів, якими будуть подальші кроки України з деокупації Криму, що нам для цього треба і скільки часу це триватиме.
Про це він розповів у інтерв’ю для ІА «ПІКА».
- Удар по аеродрому «Саки» – це перший крок у стратегії чи одноразовий точковий удар?
Це дуже серйозний крок для нас і сигнал для ворога, що ми можемо впливати на критичні точки бойового потенціалу кримського бастіону
Наскільки я знаю, Україна має свою стратегію з деокупації Криму і вона складається з багатьох кроків і навіть галузей. Тут я маю на увазі економіку, політику, військову справу і навіть культурно-національну сторону. Тому знищення аеродрому в Криму – це точковий удар, який має дуже серйозне стратегічне значення.
Перш за все, у Новофедорівці розташовується значна частина літаків ударної авіації, які регулярно наносять ракетні удари по наших містах. Ці літаки завдають нам дуже серйозних втрат і це є суттєвим ударом по російському війську. Я не бачив офіційних підтверджень рф, що це був «приліт», бо вони знову розповідають «байки» про «кинутий недопалок», як це було із крейсером «москва». Але це дуже серйозний крок для нас і сигнал для ворога, що ми можемо впливати на критичні точки бойового потенціалу кримського бастіону, а він просто величезний. Росіяни в Криму зробили таку собі зону забороненого доступу і траєкторія польотів їхніх літаків проходить біля самих берегів України. І саме такі удари по Криму призводять до того, що ми можемо контролювати море і запобігають новим ракетним ударам по території України. Крім того, росія привезла на півострів новітні засоби ППО, як наприклад «Панцир» С-400, але все це не спрацювало. Хоч ворог не каже нічого конкретного, але він все розуміє. Та й дуже малоймовірно, щоб такі вибухи траплялись через недбалість абощо.
- Якими будуть наступні кроки з деокупації Криму?
По-перше, ми маємо провести повну демілітаризацію Кримського півострову, він дуже цього потребує. За всі роки окупації та війни на сході росія зробила із нього дуже потужну військову базу, і якщо ми її не знищимо, то не зможемо викинути ворога звідти. У першу чергу треба послабити ударний потенціал рф, бо інакше нам усім буде дуже складно вести війну. Саме кримський півострів генерує і підживлює російські війська, які перебувають на окупованому півдні України. Зброя і люди залізницею їдуть на півострів через Кримський міст, а потім опиняються на Херсонщині, Запоріжжі і так далі. Там, до речі, перебуває до 40% всіх сил, які рф привела в Україну.
По-друге, ми всі розуміємо, що у Крим за ці роки було завезено понад мільйон осіб із материкової росії. Їм пообіцяли «золоті гори», а «маховик» пропаганди не зупинявся ні на хвилину, тому там є багато колаборантів та людей, які щиро вірять у «русскій мір». Якщо ми навіть послабимо ударний потенціал москви у Криму, що робити далі? Тому наступний крок – це дуже серйозна робота з людьми в ідеологічному плані. Ми не працювали з цим населенням з 1991-го по 2014-й рік, то все це доведеться надолужувати.
- А якими будуть наступні цілі ЗСУ в Криму?
Я не можу, не хочу і не буду говорити про це конкретно. Скажу так: це об’єкти, які забезпечують бойову стійкість цього бастіону. Я маю на увазі ППО, ударні комплекси, літаки, гелікоптери і так далі. Тобто, все, що стріляє по нас ракетами. А по друге, це логістика – аеродроми, бази, мости (серед яких і Кримський) тощо. Якщо ми знищимо все це, то наш противник не зможе виконувати свої бойові завдання. Тим більше, що мотивація у військових, які сьогодні перебувають на півострові, майже нульова. Їх зараз набирають за принципом «будь-хто, лиш би вище керівництво було задоволеним».
- Що треба Україні для проведення таких операцій?
Ми не повинні душити росію кількістю солдатів, а нищити їх за допомогою озброєння
У першу чергу це ракети дальньої дії та інша сучасна високотехнологічна зброя. Отакий асиметричний підхід дійсно може стримувати противника і навіть завдавати йому непоправних втрат. Асиметричний – бо ми не повинні душити росію кількістю солдатів, як це робить вона, а нищити їх за допомогою озброєння. Така зброя має бути «розумна», високоточна і мати велику дальність ураження.
По-друге, наша тактика має відрізнятись від радянської – вона має бути гнучкою і спрямованою не на те, аби знищити все навколо. Ми повинні бити супротивника у ключові точки і тоді його військовий потенціал впаде сам по собі.
По-третє, це мотивація. У наших військових вона є набагато вищою, ніж в окупантів, але повірте, пів року війни можуть остогиднути будь-кому.
- Скільки треба часу, аби звільнити Крим?
Військова операція може вміститись у кілька тижнів
Тут важко щось прогнозувати, бо, як я вже казав, це має бути комплексний підхід. Різні складові можуть тривати по-різному. Але якщо говорити про військову операцію, то вона може вміститись у кілька тижнів. Тому я вважаю, що найшвидше нам вдасться провести саме її, а найдовше нам доведеться відновлювати проукраїнськість у Криму. Тобто, це будуть соціально-економічні, культурні, етнічні та світоглядні виклики, які нам доведеться долати. Бо росія дуже довго і дуже ретельно працювала над тим, аби жителі Криму підтримували «русскій мір».
Роман Гурський, ІА «ПІКА»
