Із Польщі за рік виїхали сотні тисяч українців. Більшість із них не повернулася додому, а переїхало до Німеччини. Біженці обирають ту країну, де їм пропонують вищі виплати.
З серпня минулого року кількість українців, які отримали статут тимчасового захисту у Німеччині, злетіла на 410 тис. осіб. У Румунію переїхали 70 тис. осіб, а Італії – 40 тис. Йдеться не про тих українців, які виїхали за кордон за минулий рік. Це біженці, які мігрують усередині ЄС. Наприклад, із Польщі виїхало 350 тис. осіб, із Чехії – майже 50 тис. осіб.
Фактично відбувається масова міграція українських біженців із Польщі до Німеччини. Українці дізнаються про привабливіші умови життя в Німеччині від своїх близьких та знайомих. Саме за рекомендаціями переїхало 43% біженців, йдеться у даних дослідження платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету.
Що цікаво, українців насамперед цікавлять соціальні виплати, а не зарплати. Так, 42% українців переїхали до Німеччини через вищі виплати і лише 27% через вищі зарплати. 99% українських біженців проходять курс інтеграції – діти навчаються у місцевих школах, дорослі ходять на безкоштовні курси німецького навчання. Роботу знайшли лише 31% біженців.
У середньому біженці у Німеччині після оплати всіх місячних витрат залишаються з 494 євро. Ці гроші можуть відкладати. А майже кожен восьмий (13%) щомісяця може відкладати понад 1 тис. євро. Наприклад, сім’я біженців, яка складається з метрі, двох дітей віком від 5 до 18 років, та дорослої жінки (бабусі) щомісяця може отримувати виплату у розмірі 1700 євро.
Міхаліна Селевич, директорка з міжнародного розвитку EWL Group, зазначає: такими темпами, якщо війна продовжиться, а міграційні тенденції збережуться, вже наступного року українці будуть найбільшою групою іноземців у Німеччині.
“Якщо війна триватиме, а нинішні міграційні тенденції збережуться на такому ж рівні, то вже у 2024 році громадяни України можуть стати найбільшою групою іноземців у Німеччині, яка характеризується високою професійною активністю”, – пояснює Селевич.
