«Теракт на ЗАЕС матиме значно важчі наслідки, ніж аварія у Чорнобилі» – інтерв’ю з ексрадником директора «Енергоатому»
6 червня 2023-го року російські загарбники здійснили теракт, підірвавши Каховську ГЕС. Такі дії призвели до затоплення десятків населених пунктів на півдні України. Скоєне росіянами спричинило значні руйнування і жертви серед цивільного населення. 12-го червня голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що орієнтовна сума збитків, завданих довкіллю, уже становить понад 1,5 млрд євро.
Проте у цій історії є ще один важливий аспект. Справа у тому, що нижче по течії Дніпра розташовується Запорізька атомна електростанція, а вода, яка була у сховищі, використовувалась для охолодження реакторів. Пам’ятаючи трагедію у Чорнобилі 1986-го, українці одразу ж забили на сполох. Думки експертів тут розділились: одні стверджують, що це не проблема, бо ЗАЕС має свої водойми, з яких бере воду для своїх потреб, але інші впевнені, що після руйнування дамби рівень води навіть у цих ставах буде критичним.
Крім того, нещодавно Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія готує теракт на ЗАЕС. За його словами, наша розвідка отримала інформацію про те, що рф розглядає сценарій терористичного акту на Запорізькій атомній станції з викидом радіації.
То наскільки можливими є проблеми з охолодженням енергоблоків через підрив дамби у Каховці, яким чином росія зможе тиснути на Україну за допомогою ЗАЕС і якими будуть наслідки у випадку аварії? Про це журналісту ІА «Українські Вісти» розповів колишній радник директора «НАЕК ‘’Енергоатом’’» Михайло Шустер.
Після підриву дамби в Каховці, ми отримували різну інформацію щодо можливих проблем із охолодженням реакторів ЗАЕС. Наскільки це небезпечно насправді?
Справа у тому, що існує дуже багато сценаріїв розвитку подій. Найм’якший і найлегший – це якщо дійсно нічого не відбудеться. Але для цього ми повинні отримати можливість управляти атомною станцією. Вода з Дніпра втекла, але біля ЗАЕС є свій ставок, який охолоджує реактори. Він великий – приблизно 17 квадратних кілометрів. В принципі, у ньому є достатньо води, якої мало б вистачити надовго. Але є одне «але». Зараз рівень води у ньому понизився на 10 сантиметрів за 10 днів. Земля ж не герметична і вода частково осідає, а частково випаровується. Сьогодні ніхто не може точно сказати, доки і з якою швидкістю рівень води буде падати. Це може тривати роки, а може й місяць. Але наголошую: це за умови, що нічого не зміниться.
Крім того, на станції є дві шандори і росіяни спокійно можуть хоча б одну з них підірвати. Тоді вода в ставку впаде ще на 4 метри до позначки 12,2 м. Вона ще буде, але насоси вже не зможуть її захоплювати. Відповідно, треба буде щось думати і додавати мобільні насосні установки. Це додаткові витрати і зайва робота. Тому для того, щоб попередити аварію, необхідні відповідні технічні засоби, спеціалісти та правильні дії. Якщо все буде зроблено, то ми впораємось. Тому перший ризик – це питання, чи не підірвуть окупанти шандору. Ми ж не знаємо, що у них в голові.
Чи є ризик, що росія піде на такий теракт?
Росія має багато способів погіршувати ситуацію та шантажувати нас
Росіяни – це терористи, а всі терористи мають свої алгоритми дій: вони йдуть сходинка за сходинкою. У їхніх інтересах підіймати градус ескалації. Наприклад, коли вони захоплюють літак, вони починають по одному вбивати заручників. Так само і тут: росіяни мають багато способів погіршувати ситуацію. І це навіть без вибухів чи стрільби.
Наприклад, їхнім кроком може бути знеструмлення хоча б одного реактора. Це вже означає, що треба переходити на дизельні мотори. Кожен реактор має три таких, але ми не можемо бути впевнені, що вони не поламаються. І тоді росіяни почнуть вимагати перемовин. Наприклад, їхньою умовою може бути, що Україна віддає звільнені території, а вони ремонтують несправності. Класичний шантаж. А ще можна влаштувати якусь пожежу або більш-менш «контрольований» викид радіації. Тобто, у росіян є щонайменше 20 отаких «сходинок» для того, щоб ескалувати всю ситуацію.
Чи має станція якісь «слабкі місця»?
Найгірший сценарій стосується 5-го блоку, бо він перебуває у гарячому стані. Якщо припинити електропостачання туди, то ми переходимо на ті ж дизельні мотори, а це використання дефіцитної води. І знову шантаж з боку росії: води вистачить на певну кількість днів, от і думайте собі, чого ви хочете і як цього домогтись. Тоді вже спеціалісти можуть не впоратись із ситуацією. Або навіть ті ж окупанти можуть «допомогти» їм не впоратись. Наприклад, за нашою інформацією, сьогодні на ЗАЕС є одне заміноване приміщення і якщо туди щось влучить, то буде важка аварія.
Якщо така аварія, все ж, відбудеться, якими будуть наслідки?
Тут, знову ж таки, все залежить від того, якою саме буде та аварія і наскільки постраждає ядерне паливо. Якщо її зупинити і ліквідувати наслідки відразу ж, то це буде локальним радіаційним інцидентом, з яким ми впораємось звичними методами. Це буде просто відносно невеликий радіаційний шлейф, який піде забруднювати територію. Одним словом, куди подує вітер, туди він і попливе.
Якщо аварія буде дуже великою, то герметична оболонка буде під шаленим тиском і це може бути неконтрольований викид радіоактивних речовин. Іншими словами, вибух.
Якщо це буде найгірший варіант із утворенням локальних критичних мас, то наслідки будуть гіршими, ніж у Чорнобилі. Це глобальне зараження із витіканням заражених вод у Дніпро, а далі навіть в Чорне море. В такому випадку постраждає дуже великий регіон.
Чому представники МАГАТЕ такі «сліпі»?
Для МАГАТЕ головне, аби не відбулось вибуху, а як цього досягти – їм байдуже
Особисто я вважаю, що вони не «сліпі», а свідомо підігрують кремлю. Це стосується особисто голови організації Рафаеля Гроссі, який діє абсолютно злочинним методом. Те, що він заявляє, не витримує жодної критики експертів, адже він політик, а не спеціаліст. От і займається політикою.
По-друге, МАГАТЕ не розраховане на будь-які дії в таких ситуаціях. Але на нашу експертну думку, все, що робить Гроссі, це просто прикривання путіна.
Ми намагаємось залучити МАГАТЕ, аби воно нам якось допомогло, але це не працює. Гроссі приїхав, подивився і став ще одним із тих, хто пропонує якісь «мирні плани». На нашу думку, для України це щось типу «Мінськ-4». Тобто, «давайте визнаємо, що ЗАЕС тепер російська, що ситуація не може бути іншою, та сідайте за стіл і домовляйтесь з окупантом на таких правах». Бо для МАГАТЕ головне, аби не відбулось вибуху, а як цього досягти – їм байдуже. А насправді ми маємо агресора, який напав на іншу незалежну державу і найперше, що треба зробити, це повернути атомну електростанцію під контроль України. А для цієї організації «все не так однозначно».
Що мала б робити наша влада у такій ситуації?
На думку нашої експертної групи, «Енергоатом» сьогодні діє лише так, щоб максимально нашкодити Україні. Вони не роблять нічого, що працювало б на нашу користь. Дії Гроссі не витримують жодних експертних оцінок. Ми вже мали б написати десятки нот та інших звернень до різних міжнародних інстанцій, вказуючи на цю проблему. В першу чергу – по лінії Міністерства закордонних справ. Натомість росія вже написала три такі ноти, а ми жодної. Необхідно «бити у дзвін» і максимально воювати на інформаційному фронті. Ми маємо вказувати на те, що Гроссі – агент росії, який займає відверто проросійську позицію і ретранслює наративи окупанта. У нас захопили станцію, позбавили нас можливості нею керувати, катують наш персонал і змушують їх підписувати контракти з рф. А наш «Енергоатом» заявляє, що якщо хтось не таке погодиться, то потрапить під суд. Таким чином він просто ставить на «розтяжку» українських спеціалістів. Тому потрібно апелювати до того, що ми не можемо забезпечувати нормальну роботу ЗАЕС і будь-яка аварія буде виключно на совісті росії. Якщо безпека – це наша відповідальність, то без питань, але давайте тоді залучати міжнародні інституції, аби визначити, як ми маємо повернутись до управління станцією. Гроссі, наприклад, каже те ж саме, але з дуже явним нахилом у бік росії. Всі наші заяви слабкі та не несуть якоїсь конкретики.
Той же 5-й блок, який зараз перебуває у гарячому стані, – ми мали вимагати, щоб його перевели в холодний, ще взимку. А ми аж тепер «взялись за голову». Тепер окупанти відмовились це робити, а Гроссі навіть слова не сказав, що триває пряме порушення всіх міжнародних норм. Тому єдине правильне рішення України – це стукати в усі двері міжнародних організацій та кричати на весь світ про реальні порушення з боку росії.
Роман Гурський