«Сьогодні значення мають маленькі життєві радощі, спілкування, жести підтримки і турботи» – психолог про місяць війни
Політичний психолог, кандидат психологічних наук Світлана Чуніхіна розповіла, як людська психіка реагує на війну протягом часу.
Про це вона заявила у ексклюзивному коментарі для ІА «ПІКА».
За словами експертки, реакція на війну переходить з гострої фази у хронічну. Зміна емоційних станів і настроїв вже не буде такою різкою і частою, їхня інтенсивність знижується, вщухає. Поступово війна з екстремальної події перетворюється на тло повсякденного життя. З одного боку, це закономірна і необхідна фаза. Як би не було важко, життя продовжується, нормалізується у міру можливого за поточних ненормальних обставин. Дорослі намагаються поновити робочу та професійну рутину, діти – навчання.
З іншого боку, призвичаювання до війни несе ризик втрати чутливості і чуйності – до небезпек, втрат, можливостей. Крім того, існує загроза переходу стресу війни у дистрес, тобто реакції мобілізації психофізіологічних ресурсів організму на спротив і боротьбу у стан виснаження, іммобілізації. В такій ситуації людина наражається на дві психологічні небезпеки – «опустити руки» або «жити, зціпивши зуби». Перша передбачає відмову від спротиву, внутрішнє прийняття поразки. Друга позиція дає більше шансів на виживання, але вона небезпечна вторинною травматизацією і розвитком негативних психологічних наслідків після війни. Тому зараз варто розуміти, що проходження різних стадій адаптації до реальності війни є природним, нормальним процесом, який не можна і не треба штучно переривати.
Ексклюзивні новини у нашому Телеграм-каналі! ! Приєднуйтесь! https://t.me/pika_net_ua
Все, що ми можемо зробити – це зберігати чутливість до власного стану і станів близьких, намагатися синхронізувати активність у зовнішньому світі з динамікою внутрішніх змін, намагатися уникати крайнощів у реагуванні на «рутинізацію» війни. В ці часи виняткове значення мають маленькі життєві радощі, спілкування, жести підтримки і турботи, взаємність і допомога. Люди, які залишаються в зонах активних бойових дій, мають вкрай обмежені ресурси нормалізації і «рутинізації» психологічних реакцій. Їхнім єдиним завданням наразі є вижити. Тому, якщо може з’явитися можливість евакуації, нею треба скористатися. Якщо такої можливості поки немає, моральним порятунком і джерелом сил для них може стати впевненість, що вся Україна і весь світ зараз подумки з ними, що кожне життя безцінне і варте того, щоб за нього боротися», – радить Світлана Чуніхіна.
Більше ексклюзивних новин читайте за посиланням:
- “Лукашенко приречений, не уникне усунення від влади чи ліквідації”: експерт розповів, чому
- «Зеленський обрав справедливу тактику»: Доній розповів, як Україні спілкуватись з Ізраїлем під час війни з рф
- «Суркіси можуть вже і не повернутися в Україну»: політолог розповів, чому
- «Зеленський – мегапопулярний лідер у всьому світі»: політичний психолог про те, чому Макрон копіює президента України
- Гіперзвукові ракети рф «Кинджал»: Жданов розповів, чим небезпечні і куди можуть влучати
- Любов Орбана до рф: політолог розповів, чи міг путін пообіцяти Закарпаття Угорщині
- «Зріє заколот»: Жданов прокоментував можливість еліт рф вбити путіна