Від самого початку повномасштабної війни росії проти України білорусь зайняла, м’яко кажучи, не проукраїнську позицію. Самопроголошений президент лукашенко постійно їздить із візитами до москви, де зустрічається із диктатором путіним, аби узгодити спільні дії, спрямовані проти нашої держави. І хоч фактично білорусь не перебуває у стані війни з Україною, з території цієї держави на наші землі заходили російські війська, а ракетні удари звідти тривають і досі. Так, 28 липня, у День української державності, з території білорусі «прилетіли» понад 20 ракет.
Такий стан речей штовхає людей на роздуми, що ж робити із таким сусідом. Одні стверджують: нам необхідно завдавати симетричних ударів, аби послабити військовий потенціал цього «прихованого» ворога. Тим більше, у нас вже є РСЗВ HIMARS, яким це під силу. Проте інші вважають, що ми не маємо права так діяти, оскільки це покладе край нашій співпраці із Європою та США.
То що нам робити із білоруссю та яким чином можна розв’язати цю проблему? Про це журналісту ІА «ПІКА» розповів військовий експерт Інституту майбутнього Іван Ступак.
- Чому білорусь стала на бік росії у цій війні?
На превеликий жаль, вся білорусь на чолі з лукашенком зараз перебуває в «орбіті» путіна. Вони входять у сферу його впливу і натомість отримують від нього певні дивіденди. Окрім того, диктатор лукашенко має схожі погляди на світ із путіним. Вони обоє мислять категоріями диктаторів ХХ століття, їм у голові комунізм, срср і таке інше. Також путін багато чого пообіцяв лукашенку в подальшому, якщо рф виграє цю війну. Тому сьогодні москва не поважає білорусь і не рахується з її думкою та просто використовує її територію та частково армію у власних цілях.
- Чи можемо ми розраховувати на організований спротив лукашенку з боку білоруського народу?
Єдина умова, за якої в білорусі може відбутись революція, це щось стихійне, як було в Сирії
Ні в якому разі. Справа в тому, що лукашенко дуже ефективно придушив будь-які протестні настрої в білорусі. Якщо там задумують щось хоча б двоє людей, то ФСБ їх відразу ж спіймає і присудить реальні терміни ув’язнення.
Єдина умова, за якої в білорусі може відбутись революція, це щось несподіване і стихійне, як, наприклад, було в Сирії. Там, нагадаю, влада виселяла з домівки місцевого священика, це обурило суспільство і справа дійшла до скидання влади. А якщо якась умовна Тихановська спробує зібрати людей для якогось руху опору, то білоруська спецслужба це одразу ж придушить. У них всі «на гачку» і під контролем.
- Чи страшна для нас армія білорусі, якщо вона, все ж, вторгнеться на нашу територію?
Зовсім ні. Співвідношення наших і їхніх сил грає, м’яко кажучи, не на їхню користь. Крім того, наші воїни вже мають навики, сучасну зброю та досвід ведення бойових дій. А білоруське військо має застарілу техніку та нульову мотивацію.
Проте вони можуть нам зашкодити по-іншому, причому дуже суттєво. Їхній «козир» полягає в тому, що якщо білорусь вступить у цю війну, наш фактичний фронт розширюється на дуже багато кілометрів. Тобто, вони просто збільшать лінію фронту і наша армія не буде встигати закривати усі напрямки. До того ж, ми не будемо розуміти, як правильно розставляти пріоритети і де зосереджувати більше сил оборони. Якщо, умовно кажучи, білорусь нападе на Волинь, то росія тут же активізується на сході, що банально «розтягне» наші Збройні сили.
- Ми можемо завдати симетричні удари по військових базах на території білорусі, адже РСЗВ HIMARS нам це дозволяють. Та чи варто?
Якщо ми завдамо такі удари, це дасть білорусам підстави для вторгнення і ми втратимо підтримку Європи і США
Особисто я дуже проти таких необдуманих дій. Формально білорусь не вступила у війну, тому якщо ми завдамо такі удари, це, по-перше, дасть білорусам усі підстави для вторгнення, а по-друге, ми втратимо підтримку Європи і США. Я переконаний, що цю «карту» російські пропагандисти розіграють так, що винними будемо ми. Тоді всі опозиційні політики ЄС будуть стверджувати, що Україні не можна давати зброю, бо саме ми є країною-агресором, а «бідна» білорусь від нас страждає. Відразу за цим підуть скасування санкцій проти рф та лояльність до путіна. Я вже мовчу про припинення постачання нам сучасної зброї і тези, що Україні не можна довіряти. Це буде «шах і мат».
- Як ми мали б діяти за таких умов?
Ми повинні дипломатичним шляхом тиснути на лукашенка і «висмикувати» його із «орбіти» путіна
Ми повинні виключно дипломатичним шляхом впливати на лукашенка і «висмикувати» його із «орбіти» путіна. Якщо Україна, Європа і США будуть тиснути на самопроголошеного президента білорусі, то він буде ще більше згуртовуватись навколо кремля. І тоді ми не отримаємо жодної користі з цієї ситуації.
Загалом нам треба бути більш дипломатичними. Я, звісно, розумію, що білорусь вже завдала нам чимало болю та шкоди, але нам треба «висмикувати» лукашенка з цієї путінської «піраміди». Тобто, дипломатичним шляхом ми повинні змусити його вийти зі сфери впливу путіна і я вважаю, що він на це погодиться при правильному підході. Ми маємо надати йому можливість стати цікавим Європі, запропонувати якісь «смаколики», але в обмін на це він повинен зробити все, щоб білоруси перестали підтримувати росіян: заборонили їм перебувати на території білорусі, завдавати звідти ракетних ударів, коритись їхнім наказам тощо.
І так само нам треба діяти з багатьма росіянами. Я не кажу про «хороших рускіх», але якщо ми маємо змогу вирвати когось із рук кремля, це треба робити. Той самий Нєвзоров – він має немалу аудиторію, яка йому довіряє. Тому якщо йому вдалось переконати 100 росіян не йти на війну, то жоден із них не вб’є і не поранить нашого воїна. Після війни – нехай робить, що собі хоче і я не закликаю давати йому громадянство. Але якщо у нас є можливість позбавити путіна кількох впливових «слуг», то це треба робити. Нехай вони працюють на нас, нехай вони це пояснюють своїй аудиторії, нехай виходять на мітинги в Європі тощо. Наприклад, олігархи – якщо вони й не поділяють думок кремля, у них не буде іншого варіанту, як згуртуватись саме навколо нього. Тому ми маємо запропонувати альтернативу. Причому, чим серйознішу фігуру ми зуміємо «висмикнути», тим краще.
А вже після того, як нам вдасться «вихопити» лукашенка з лап путіна, весь цивілізований світ зможе притягнути його до відповідальності, бо такі речі безслідно не минають. Він скоїв багато міжнародних злочинів, але чим більше на нього зараз тиснути, тим більше він падає в обійми москви. А нам треба запропонувати йому дозвіл знову торгувати з Європою, возити вантажі з Чорного моря і таке інше. Але в обмін він повинен максимально відійти від кремля. І тільки тоді ми зможемо притягнути його до відповідальності згідно з усіма нормами міжнародного права.
Роман Гурський, ІА «ПІКА»
