Німеччина змінює підхід до українських біженців – від них почнуть вимагати якнайшвидшого працевлаштування. При цьому від пропозицій роботи українцям краще не відмовлятися – через це виникнуть додаткові труднощі. До такого рішення німецьку владу підштовхнув, серди іншого, дефіцит робочих рук у самій Німеччині. Проте внаслідок цього українські біженці можуть перестати масово їхати до ФРН за високими соцвиплатами.
Про зміну ситуації свідчать одразу кілька гучних заяв німецьких топчиновників у середині жовтня, повідомляє DW. Зокрема, це міністр праці ФРН Губертус Гайль та канцлер Олаф Шольц.
“Мовний бар’єр знижується. Час йти працювати”, – зазначав Гайль. “Ми переходимо до широкомасштабних дій для того, щоб українські громадянки та громадяни, які перебувають у Німеччині… усі вийшли на німецький ринок праці”, – на день пізніше підтверджував Шольц.
Йдеться про українців, які з початку літа-2022 набували особливого статусу, що дає право на виплати допомоги, а також на працевлаштування. Вважається, що серед таких біженців у працездатному віці перебуває близько 480 тис. осіб, 80% з яких – жінки.
“Федеральний уряд довго давав їм спокій. Але тепер ті, хто втік від війни в Україні мають стати більш самостійними”, – зазначало німецьке видання Die Zeit після заяви Гайля.
Зокрема, вимоги до одержувачів допомоги стануть жорсткішими. Українці, як і німецькі безробітні, тепер будуть зобов’язані регулярно – щонайменше раз на 6 тижнів – звітувати про свої пошуки роботи відділенням німецької агенції з праці (Jobcenter).
Сам Jobcenter також буде включений у процес. Агентство активніше пропонуватиме українцям роботу. А ось ті, хто відмовиться від запропонованих вакансій, можуть втратити частину виплат.
Зміна курсу викликана не лише побоюваннями міграційної кризи, а й проблемою дефіциту кадрів у самій Німеччині. Країні терміново потрібні працівники, і не лише висококваліфіковані. Тому українців закликають шукати роботу, навіть якщо ті не знають мови, а доступні вакансії не співпадають із їхньою спеціальністю.
Втім, із мовним бар’єром у ФРН борються на державному рівні, організовуючи мовні курси. За підрахунками влади, лише останнім часом 100 тис. українців закінчили навчання, ще стільки ще завершить проходження курсів у найближчі місяці.
“Ми хочемо, щоб ці люди швидше проходили шлях від парти на інтеграційному курсі до робочого місця. І ми досягнемо цього… Ми розуміємо, що мовні знання важливі. Але вони не повинні бути досконалими”, – заявляв Гайль.
Він також зазначив, що насправді багато українців у Німеччині справді збираються працевлаштуватися. “Вони мають хорошу кваліфікацію і хочуть працювати”, – наголошував міністр.
Його слова підтверджує статистика. Згідно з доповіддю Інституту досліджень ринку праці (IAB), на початку 2023 року 70% українських біженців із тих, що ще не знайшли роботу в Німеччині, були готові до працевлаштування. Також аналітики підрахували, що приблизно через рік після приїзду відсоток біженців, що працюють, зростає.
Однак поки що у Німеччині працевлаштовано лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%. Причиною стало те, що ці країни поступово урізали соціальну допомогу українцям, а ФРН – ні.
Так, у Чехії українцям виплачують по 200 євро за перші п’ять місяців перебування в країні, а після сума скорочується до 130 євро. У Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату 110 євро отримують лише сім’ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину.
Саме через це у 2023 році українці з Польщі масово виїжджали до Німеччини. Дослідження показують, що біженців насамперед турбує не розмір зарплати в тій країні, де вони знаходяться, а розмір допомоги. Як причину переїзду до ФРН соцвиплати вказали 42% респондентів.
“Замість того, щоб стимулювати швидкий пошук роботи, влада Німеччини зосередилася на мовних та інтеграційних курсах, щоб підвищити таким чином шанси (біженців. – Ред.) на ринку праці”, – зазначає Die Welt.
