Один із захисників України, який загинув на Донбасі 19 лютого, – капітан 30-ї ОМБр, розвідник Антон Сидоров.
Під час ворожого обстрілу в районі Світлодарської дуги він отримав тяжкі поранення. Удома у чоловіка залишилися мама, дружина й три маленькі дочки.
Детально розповідає “Обозреватель”.
Постраждав у ДТП, але вийшов із лікарні та повернувся на фронт
Співачка та заслужена артистка України Світлана Білоножко була знайома із загиблим капітаном Антоном Сидоровим. Чоловік та його друг Денис Париж виступали на її авторському концерті у Палаці “Україна” ще на початку війни на Донеччині.
“Коли у 2015 році ми готували наш концерт “Мелодія сердець”, то я звернулася до волонтерів із військового шпиталю. Запитала, чи немає у них знайомих військових, які співають. І вони одразу порадили Антона та його друга Дениса. Так ми з ними познайомилися”, – каже Світлана.
На концерті Антон із другом виконали свою пісню “Спіть, браття мої”. Зал тоді стояв і плакав.
Після цього подружжя Білоножків підтримувало зв’язок з Антоном. “Це був дивовижний хлопець”, – каже Світлана.
Вона згадує, що коли Антон був удома в Києві між ротаціями, то його збила машина, боєць отримав серйозні травми. Тоді його спочатку відправили до приватної клініки, але потім вони організували його переведення у військовий шпиталь.
“Там найкращі лікарі, вони його буквально зібрали. Пам’ятаю, я сиділа у нього в палаті, ще була його дружина Наташа. Кажу йому: “Антоне, ну може вистачить уже воювати, давай додому”. А він каже: “Не можу. Мені хлопці сняться. Я ще трохи там побуду, повоюю і повернусь”. І він одужав і знову поїхав на Донбас, до своїх хлопців”, – згадує артистка.
Вдома в Антона залишилися дружина та троє дочок, молодшій ще немає і року. Чоловік мріяв після закінчення служби зайнятися науковою роботою. А для душі – співати й складати музику.
“Він планував жити, хотів співати й виступати. Я ще йому говорила, що, дивись, мовляв, у нас, артистів, рік за три йде. Публіка любить молодих і красивих, треба ще встигнути. Ми сміялися. Він був такий шляхетний, такий ввічливий і толерантний. У ньому був такий чоловічий шарм. Ми ніколи не вибачимо тим, хто вбиває наших найкращих хлопців, ніколи…” – каже Білоножко.
Хотів зайнятися наукою та записати альбом
У Палаці “Україна” Антон співав разом із побратимом Денисом Парижем. Пісня “Спіть, браття мої” присвячена загиблому у 2014 році другові Вані Лесникову. Антон і Денис познайомилися ще на початку 2014 року.
“Обидва тоді рвалися на фронт. І так вийшло, що два наші розвідбатальйони з’єднали, і він став нашим командиром. Ми спочатку ще були незадоволені: навіщо нам чийсь командир, у нас свій є. Але потім ми з Антоном були в секреті і, щоб не заснути, пошепки розмовляли. Я вразився, яка він всебічно розвинена людина. Ми говорили з ним про релігію, спорт, музику, науку. Та про все”, – згадує Денис.
Виявилося, що Антон народився в Росії, в Ростовській області. Але ще в дитинстві сім’я переїхала спочатку на схід України, а потім у Київ. Нині батько Антона у США, а мати – в українській столиці.
Окрім військової академії Антон закінчив виш у Києві – Національний університет біоресурсів та природокористування.
“Ми нещодавно з ним розмовляли, і я вперше почув від нього, що він хоче додому. У нього з’явився шанс навчатися в аспірантурі, і він збирався вдома два роки писати кандидатську дисертацію. І ще ми створили з ним музичний гурт “Свої”. Він умовив мене у Вишгороді під Києвом дати концерт, у мене коліна тряслися тоді, а він каже, що зберемо грошей для хлопців і відвеземо на фронт, ми зібрали 40 тис. грн для них, і ще місцевий депутат допоміг із пальним. Тільки через війну не було часу зібратись разом і записатися. У нас матеріалу вже на два альбоми. Я написав пісню про нього, називається “ПМШ з розвідки”. Залишив пів куплета, щоб він його сам написав, але він так і не встиг”, – розповідає друг.
Поховали Антона Сидорова 22 лютого у Києві на Лук’янівському військовому цвинтарі.
